Відповідь:
1 піджив.., захист.., перевір.. 2 відпочин.., усміхн..сь, знайд.. 3 народити — народжу, будити — буджу, летіти — лечу 4 Належить — дієслово, поч. форма — належати, недок. вид, дійсн б, тепер. час, 3-тя ос., одн., друга дієвідміна, присудок. 5 Звичай робити писанки, крашанки виник в Україні давно, ще з дохристиянських часів. 6 (не)дійшов, (не)відчуваю, (не)може 7 пересядьте, пробачте, забудьте 8 (не)вгавали, (не)навиджу, (не)дочув 9 курчатко вилупит..ся, вікно відчинит..ся, мені здаєт..ся 10 Поповзла до діда всяка комашня та дрібні тваринки прощатися з ним на зиму.
Пояснення:
Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок- «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!
