Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
Есе про мою заповітну мрію.
У кожного є свою мрія,адже,як було сказано колись одним мудрецем,якщо у людини є незбагненна мета,до якої він прагне,то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим.І це дійсно так,адже ми живемо своїми мріями і бажаємо,щоб вона збулася,а коли це відбувається,то у нас з'являються нові задуми.Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен звичайно ж,хоче скористатися ним.Хтось бажає стати актрисою,хтось співачкою,спорсменом або балериною.У мене,як,втім,і у всіх людей теж є власна мета.І я завжди думаю про неї.Безумовно,вона не одна. По-перше,я мрію,я мрію присвятити свій вільний час подорожами.В майбутньому це буде моїм улюбленим хобі.Не дарма кажуть,що якщо у людини на шляху зустрічаються важкі перепони,то значить вона на вірній дорозі.Потрібно вчитися долати свій страх,труднощі,і тільки тоді заповітна мрія обов'язково здійсниться.
