У якому з наведених рядків лише відносні прикметники:
А) вчорашній, інтелігентний, лебединий (пух), фізичний (факультет);
Б) батьківський (комітет), соняшникова (олія), західний, перламутровий
В) задовільний, тутешній, національний, бавовняний;
Г) кукурудзяний, весняний, маленький, запорізький.
5. У якому з наведених рядків лише присвійні прикметники:
А) качиний, Грицьків, Донецький, солов'їний;
Б) орлиний, материн, тітчин, бабин3; В) заводський, вовчий, дядьків, дідів; Г) гоголівський, свекрушин, лисячий. волзький.

1. Для того, щоб дістатися пункту призначення, ми їхали поїздом 24 години. 
2. Що б не сталось, я завжди залишусь для нього вірним товаришем.
3. Вчителька казала тихо, проте ми вловлювали кожне її слово.
4. Іванко розповів про те, як піднятися на Говерлу.
5. Якби я був художником, то намалював би цю величну природу Карпат.
6. Ой, як би зрадів мій братик, коли б дізнався, що на свято ми подаруємо йому робота.
7. Погода на морі була спекотна, зате вночі піднімався вітер.
8. Я люблю братика за те, що він завжди залищається щирим та відданим. 

Цікавий твір, може використаєш:) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі. Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця Галина Олександрівна попередила, що після уроків двадцять хвилин ми присвятимо прибиранню території. Михайло Єршов вигукнув: —А моя хата скраю! Діти засміялися. —А хіба ти мешкаєш у будинку, що поруч зі сквером? — запитала Настя не то жартома, не то всерйоз. Вчителька запитала: —А ви знаєте, що таке хата? —Це селянський дім в українськім селі, — відповів Василь. —Але ж ми мешкаємо у місті, — сказав хтось. —А це означає, що Михайло мав на увазі зовсім інше, коли сказав «моя хата скраю». — Вчителька уважно подивилась на нас, а потім перевела погляд на Мишка. — Нехай він пояснить, що хотів сказати. Мишко почервонів, але мовчав. —Зрозуміло, чому він мовчить. Він вирішив зізнатися нам, що прибирання листя його не стосується.