Утворіть від поданих дієслів форми минулого часу (чоловічий і жіночий рід). З одним дієсловом минулого часу складіть речення.

Виповзати, початися, тривати, здолати, ступати, знайти, могти, перейти.

Зразок: вибігти - вибіг, вибігла.
Увага! Вид дієслів (доконаний/недоконаний) не повинен змінюватись.

Утворіть від поданих дієслів можливі форми майбутнього часу (перша особа однини). Два дієслова (на вибір) змініть за особами та числами.

Судити, косити, промовчати, злетіти, малювати, годувати, крикнути, сіяти, кликати.

Зразок: сказати - скажу, говорити - говоритиму, буду говорити.

Зверніть увагу! Від дієслів доконаного виду можна утворити тільки форму майбутнього часу, а від дієслів недоконаного виду - складну і складену.

Мрія - це слово кожен розуміє по-своєму. Наприклад ,для дитини мрія -  це нова іграшка ,або подорож до Діснейленду.Мрія дорослої людини, звичайно , дещо складніша ,і для її досягнення потрібно старанно попрацювати. Я вважаю ,що життя людина починає будувати з мрії , адже мрія допомагає знайти себе у цьому світі .Хтось думає , що досягти своєї мети досить важко та це тільки через те ,що ця людина не знає, як це зробити.Але ж ні ,навпаки, це дуже просто ,потрібно тільки знати так звану "Формулу успіху".З кожним роком мої мрії стають дедалі складнішими та потребують все більше часу терпіння ,сил для їх реалізації.На сьогоднішній день я визначилась з головною мрією від якої ,можливо ,буде залежати моє подальше життя.Я мрію подорожувати світом та поєднати цю мрію з професією тележурналіста.Подорожуючи світом ,я планую показати українцям на прикладі інших країн ,що можна жити краще , збирати інформацію ,як людям з різних куточків світу живеться добре, і що саме вони для цього роблять, та передати ці знання всім українцям ,цим самим ,можливо , підштовхнути їх до змінення себе ,звичок та цілої України у кращу сторону.Але це майбутнє і я, сподіваюсь, щасливе майбутнє ,а зараз я просто стараюсь бути гідною громадянкою нашої України.Мені дуже хотілося б прискорити здійснення своєї мрії та нажаль, це не можливо ,але я склала план щодо її реалізації.Для початку я планую отримати середню освіту.Далі поступити до вищого навчального закладу ,а саме до Львівського національного університету ім.Івана Франка.Для реалізації своєї мрії я докладаю максимум зусиль.Найбільше  уваги я приділяю історії ,англійській та рідній мовам.Щоб покращити рівень знань англійської мови я відвідую додаткові заняття.Завдяки своїм батькам, я маленькими ,зате впевненими кроками досягаю своєї мети та щиро сподіваюсь ,що я стараюсь не дарма!

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (З роману П. Загребельного «Диво»).

Текст 2

Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа… Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів… Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!

Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись… І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).

Текст 3

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу… він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя… Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу… (З роману О. Гончара «Собор»).

Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?

Які образні вислови добирають письменники до собору?