Тема: висловлення почуття захоплення красою та величністю столиці рідної держави.
Основна думка: потрібно любити й шанувати свою державу, її столицю, підтримувати красу.
Ідея: уславлення краси Києва Жанр: літературна пісня
Епітети (море зелене, тихий день,закохані мрії, натомлене місто, мирний лагідний сон);
Порівняння (вогні, як намисто; вечорів оксамити, мов щастя прибій);
Метафори: (море грає, день догора, віти закоханих мрій, в очі дивляться канни, серце в них переллю, жити на крилах надій, вогні розцвіли, вечорів оксамити);
Уособлення (хай канни розкажуть, спить місто).
окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».
Художні засоби: тісно переплітаються, створюючи неповторний образ улюбленої столиці.
Объяснение:
Стиль мовлення - художній. Тип - опис.
Зима, білі сніги, метуть хурделиці, січе пороша, від морозу лунко тріс кається лід на річці. Де забарилась весна, чому не квапиться в рідні краї? Та ось повернулась із вирію весна, а з нею повернулися додому воронки. Випустила весна з-під снігу квапливі струмки; весело задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало всю землю яскравими пейзажами. Мене поцілував теплий промінь, моє обличчя прикрасили руді веснянки.
