Відповідь:
Я вважаю, що оберігати планету, екологічно використовувати ресурси- це є основним обов`язком перед нашою планетою.
У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення. Залежність людини від стану навколишнього середовища стає дедалі очевиднішою, і коли йдеться про охорону природи, то мають на увазі не тільки рослинний і тваринний світ, а й процеси, то відбуваються в кругообігу енергії, води, вуглецю тощо, зміни в атмосфері, гідросфері, грунті, в організмі людини.
Господарська діяльність людини змінює ландшафти, порушує зв'язки в природі, що встановлювалися протягом мільйонів років. І природа часто не в змозі відновити порушену рівновагу.
Заради прибутків ліси упродовж тривалого часу хижацьки винищувались. Як наслідок цього почали дедалі частіше траплятися згубні посухи, зменшувалася кількість води в річках, відбувалося їх замулювання.
У Південній Африці знищували гіпопотамів, щоб вони не руйнували .берегів річок, а внаслідок цього в річках стало менше риби. Гіпопотами удобрювали дно річок, сприяючи розвиткові дрібних організмів, якими живилася риба. Коли цих організмів поменшало, стало менше і риби - їй не вистачало корму. Після, припинення полювання становище змінилося на краще - риби в річках побільшало.
Є такий простий, відомий усім вислів - «квітучий край». Так називають землі, де знання, досвід людей, їхня прихильність, любов до природи справді творять чудеса.
Людина завжди залежатиме від природи, бо являє собою не віддільну від неї частку. Минули ті часи, коли людина, втручаючись у природу, не ризикувала завдати їй непоправної шкоди.
Тепер, у період бурхливого розвитку науки і техніки, для блага самої ж людини необхідно, щоб її взаємодія з природою відбувалася в розумних межах.
Правда ж, ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла? Але вже стукає в віконце опалим листям і стиглими горіхами золота осінь. Вона приходить до нас з яскравими квітами, стиглими плодами, різнобарвним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а прямо біля самого ганку – велика калюжа. Які гарні, які життєдайні ці дощі після виснажливої літньої спеки! Як радує блакить небес, як знову починає зеленіти трава і радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі!
Дивися, як красиво, як казково кращі кравці одягають золоту осінь в свої вишукані шати. На стежки, газони, тротуари і лавки в парку падають і з тихим шерехом лягає різнокольорове листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Стоїш як заворожений, а скажений вітер несе бурштинове листя у веселому танку.
Пізньої осені, насправді, природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і млява. У небі нескінченною низкою пливуть сірі хмари, високі темні ялини відбиваються в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима.
Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцю стало нічого вкрасти. Полетіли спочатку граки і ластівки, за ними потягнулися жайворонки, чаплі, журавлі, гуси. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози. Вони харчуються їх насінням і плодами, яскраво-червоними ягодами горобини та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей важкий час. Звірі заготовляють їжу на зиму, змінюють вбрання, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед треба прибрати з полів урожай, та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще треба заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Треба запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Бачиш, друже, як помітно скоротився день у жовтні? Сутінки починаються вже о п'ятій годині дня. Осінні вечори холодні, вони часто бувають сльотавими або навіть морозними. У такий вечір особливо гостро відчуваєш жалість і співчуття до бездомних людей і тварин, і хочеться всім до нагодувати, обігріти. Так добре під надійним дахом свого будинку, і так не хочеться залишати теплу затишну кімнату! Наллєш собі чашку гарячого чайку, а мама вже напекла миску свіжих пончиків. Раптом дзвінок, і на порозі улюблений друг. Як кажуть, чого ще треба людині!?
