Вправа з ключем». Обведіть кружечком номери речень, які є безсполучниковими.

1. До мене мрія підійшла, поклала руку ніжно-ніжно (О. Олесь). 2. Сповзали сутінки, осінній вечір надходив несподівано і рано (Ю. Збанацький). 3. По цих непролазних пущах, можливо, ніколи не ступала людська нога (М. Коцюбинський). 4. Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). 5. Горить жоржини цвіт прощальною красою, над садом золотим курличуть журавлі (В. Сосюра). 6. Ідуть дощі, холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю свої довгі коси (М. Коцюбинський). 7. Тільки яри та провалля, повні пітьми, туману й холоду, грізно чорніли геть навкруги (М. Коцюбинський). 8. Заглядає в шибу казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима (В. Симоненко). 9. За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 10. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють (Т. Шевченко). 11. Було ще рано; сині роси зблискували на травах; сонце заспане купалось на левадах (І. Цюпа). 12. Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 13. Знову осінь над гаями, жовтий лист сади встеля (Т. Масенко). 14. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський). 15. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх, сама заснула коло їх (Т. Шевченко). 16. Вкусиш гіркого — пізнаєш ціну солодкого (Нар. творчість).

Ключ. Із других букв перших слів безсполучникових складних речень складіть слово і запишіть його.

Ось і настала прекрасна пора. І  це осінь.

Осінь - чарівниця яка своїми різнокольоровими барвами розмальовує дерева. Весь ліс стоїть в жовтих, червоних та помаранчевих кольорах. Білочки готують запаси перед суворою зимою. Ведмідь готується до сну. Птахи відлітають у теплі краї. Тільки сіренький зайчик збирається одягнути шубку. Теплий та грайливий вітерець шелестить листям. І десь з оклоці чутно дитячий сміх. Щасливі діти збирають букети з листя і потім дарують мамам. Але скоро закінчиться осіньі настане холодна зима.

Объяснение:

Ми колись були малими дітьми, і цікавилися усім. В черговий раз коли ми задали своє питання сусідському дідусю, він розпочав розказувати свою легенду.

У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.

Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.

Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.

Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.

Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:

— Ку-ку, ку-ку!

Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.