— Доброго ранку, Іване. Як справи?
— Доброго, Наталко. Чудово, а ти як? Що це в тебе в руках?
— У мене все добре. Це книга, яку нам задали прочитати на урок української літератури.
— Я щось останнім часом часто бачу тебе з книжками. Ти полюбляеш читати українську літературу?
— Так, бо це мій улюблений шкільний урок.
— Що в нім такого цікавого?
— На уроках української літератури я дізнаюсь про різних талановитих письменників та їхню творчість, яка може багато чого розповісти про минуле життя українського народу, про їхні традиції та звичаї. Ти немов поринаєш разом з головними героями у ті часи. А в тебе є улюблений урок?
— Це дуже захоплююче, напевне, мені теж слід більше читати. Так, мій улюблений урок - це біологія. Мені подобається вивчати нові види рослин та тварин, їхню будову та життєдіяльність.
— Було дуже приємно зустрітися с тобою та поспілкуватися. До наступної зустрічі.
— На все добре, Наталко.
Объяснение: найкращу постав будь ласка!
большое или маленькое?)
Объяснение:
Мав декому до
І хча декому наші звичаї видаються дивними, саме сьогодні мені стала зрозумілою одна річ
Декому слід було взяти відпустку чи закрити свою крамницю.
Декому проект відкрив двері, що вели до чогось більшого, вони отримали віддачу, використавши свої таланти не на худих моделях та ідеальній шкірі, а на чомусь іншому.
Сьогодні я скажу про іншу важливу доктрину, характерну для нашої віри, яка декому стає поперек горла. А саме про сміливе твердження, що Бог продовжує давати Своє слово і відкривати Свою істину, давати одкровення, через що канон Писань не може вважатися закритим.
Присягаюся, я просто намагалася декому до
