ПРОСТИТЕ ЧТО ТАК ДОЛГО
Объяснение:
-добридень, сашко.
-добрилень, наталіє петрівно.
-о, як ти підріс за літо! вже такий високий став!
-еге, підріс! тепер буду вищий за всіх у класі!
-тю, не переживай. діти всі ростуть. будеш скоро викоким, як твій батько!
-ой людоньки, не хочу!
- чому? чоловіки мають бути високими та стрункими! і ти будеш!
- кахи-кахи! який же я чоловік? мені ж тільки 9 років!
- сашко, ну, ти ж колись станеш від цього нікуди не дінешся.
- мені ще ого-го скільки років бути дитиною. ще треба школу закінчити. а вона така складна. думаю, що доведеться ще років 30 вчитися в ній.
- чому це?
- важко гризти мені, наталіє петрівно, граніт науки цей.
- ой, нещастя моє, треба старатися. сумлінно виконувати всі і завдання.
- ой, людоньки, так я ж їх виконую! от тільки оцінки погані!
- а чому тоді оцінки погані?
- я ж кажу: граніт науки важко мені гризеться.
-ах смішний же ти, сашко!
- ой лишенько, я ж до школи запіснююсь!
- ну добре, бувай.
- будьте здорові!
1. Тоді ми майже ні про що не встигли поговорити, бо лютий вітер, шугаючи в скелях, розносив слова. 2. Наш знайомий стоїть край палуби і, ні на кого не звертаючи уваги, зосереджено годує чайок. 3. Дівчина, здається, ні до кого не мала інтересу. Ні в які розмови вона не втручалася (Із тв. О. Гончара). 4. На чужині не ті люди, важко з ними жити, ні з ким буде поплакати, ні поговорити (Т. Шевченко). 5. Ніхто не пам'ятав, щоб Олександр Петрович за будь-яких обставин змінив свою поважну ходу (О. Гончар).
