-Привіт друже, як ти? -Привіт, та я чудово, як сам? -Та я взагалі прекрасно, почав вживати в своєму діалекті більше слів мої рідної мови, і знаєш мені приємно говорити, а співрозмовнику приємно слухати. Позбавився від іншомовних слів. -Я завжди говорив українською, я поважаю і кохаю свою мову, вона настільки чудова що лунає так приємно , неначе спів солов'я,обожнюю коли співрозмовник говоре чистою мов джерело українською мовою -Так друже, я з тобою повністю згоден -Добре Дмитро, мушу бігти -Бувай
Объяснение:
Объяснение:
Дорогие коллеги, эссе – едва ли не самый субъективный жанр, потому и моя оценка ваших работ оказалась субъективной и, может быть, даже предвзятой, продиктованной моими личными предпочтениями и вкусами, даже сиюминутными настроениями, и потому кому-то, наверное, покажется несправедливой. Увы, наверное, и ваши ученики не всегда согласны с вашими оценками. Но, помимо оценки каждого, есть еще общее впечатление и лучше всего его выразила продюсер нашего курса Марина Трегубова, когда в письме с вашими итоговыми работами написала: «А все-таки какие замечательные у нас слушатели…»
