Запишіть правильно:
1 . Учора на протязі дня дощило.
2. У дві години дня ми грали у футбол на стадіоні.
3. Консультація по географії відбуватиметься по середам.
4. Із-за дощу ми не змогли прогулятися парком.
5.Ходити по хатам.
6.Зошит по українській мові.
7.Знання по фізиці.
8. Діяти по правилах.
9. Моя сестра по фаху лікар.
10. Я ходив в магазин.
11. Учень пропустив три дні по хворобі.
12. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. 

Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.

1. Пробач мені, серпневий мій світанок,(звертання) бо завинив, здається,(вставне слово) знов, і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов .

2. Мабуть,(вставне слово) кожна дівчинка вміє плести віночок.

3. На жаль,(вставне словосполучення) деяких видів тварин залишилося мало.

4. Того, можливо,(вставне слово) не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

5. Це, може,(вставне слово) навіть і не вірші, а квіти, кинуті тобі.

Речення:

Серпневий мій світанок, ти краще, що я бачив у життi.

Здається, я вже бачив цю дiвчину ранiше.

Мабуть, не усе в нашому життi складается так, як нам цього хочется.

На жаль, я не можу взяти це кошеня до себе додому.

Можливо, я зможу краще дiзнатись його, коли ми зустрiнемося вiч-на-вiч.