Варіант 2
1. Спишіть , знявши риску.
У козацькому таборі на/в/круг фортеці копали шанці. Згідно/з наказом ректора, усі
студенти щороку проходять медогляд. Вигнала б з/перед очей і з серця.
2. Із речень (завдання 1) випишіть сполучення прийменників із самостійними
частинами мови. Визначте види прийменників за будовою, за походженням,
відмінок слова, із яким пов’язаний прийменник, на що вказує прийменник із
самостійною ЧМ.
3. Розподіліть сполучники на розряди (сурядності, підрядності), визначте групи за
значенням: однак, якщо, мов, хоч, для того щоб, проте, дарма що, ніби, не тільки
…, а й.., що.
4. Виберіть правильний варіант: купив (у, в) Києві; поїхала (у, в) Сваляву; викладач
(з, із, зі) стажем; сміється (і, й) плаче; Олена (і, й) Юлія.
5. Спишіть, розкривши дужки.
Як(би) ви не він не до Вода, звичайно, холодна, про(те) це
корисно для організму людини. Що(б) не робив, роби тільки найкраще.

8. Б

9. А

10. Г

11. 1-А, 2-Д, 3- В, 4-Г.

12. Квітень (розповідне, неокличне, неускладнене, повне, односкладне називне, непоширене)

Де-не-де видно поодиноких рибалок. (розповідне, неокличне, неускладнене, повне, поширене, односкладне безособове)

Степова весняна ніч. (розповідне, неокличне, ускладнене однорідними означеннями, повне, поширене, односкладне називне)

Десь співають пісню. (розповідне, неокличне, неускладнене, повне, поширене, односкладне неозначено-особове)

Тоді прислухаєшся до неї і не наважуєшся втрутитися. ( односкладне означено-особове, розповідне, неокличне, ускладнене однорідними присудками, повне, поширене).

13. 1. До воріт сходились і бокові вулиці: на захід - до Львівської площі, на схід - до майдану незалежності.  

2. У тутешньому парку росте понад двадцять тисяч різноманітних дерев, у степу - сотні видів рідкісних рослин.

3. Праворуч був Дніпро, ліворуч - Дон.

4. Одні люди, як відомо, захоплюються іконами, інші - картинами.

5. Почувся лише якийсь тріск, потім - шепотіння.

Объяснение:

Однорідні члени речення Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за до сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі); 2) інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи); 3) обох цих в (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення. Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією й тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (Хоч був тато грізним, але нас дуже любив). Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому (У. Самчук)). У реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду). Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку. Не є однорідними членами: 1) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення (Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна)); 2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться); 3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх); 4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся).