Україна- рідна, священназемля наших дідів і прадідів. Тут ми народилися і виросли, тут уперше побачили синє українське небо й золоті пшеничні лани.
Наш український рід справді прекрасний. Тут споконвіку шанували працю,хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню криницю із журавлем.Тут здавна понад усе любили волю.
І ось на священну українську землю прийшла весна національного відродження- незалежність.
Я вірю, що на нашій землі завжди шумітимуть верби і тополі, цвістимуть вишні, пишатиметься червона калина.А я пишаюся тим, що я є часточкою моєї України, її кровинкою. Озирнімось довкола- і ми побачимо безліч таких часток і кровинок, з яких і складається наш народ, наша Україна.
Українці - дуже щирий, гостинний, доброзичливий, терплячий народ. Багато незгод випало на його
долю, але він завжди знаходив сили, щоб подолати їх.
А що було б, якби всі українці були як одна сім'я? Мабуть, тоді наша країна була б міцною,
згуртованою, розвиненою, стояла б на одному рівні з передовими європейськими державами.
Кожен українець турбувався б про стабільність своєї Батьківщини, адже в сім'ї кожен піклується про добробут всієї ї родини.
Покращали б умови життя. В країні не було б жебраків, безхатченків, українці не виїздили б за кордон в пошуках роботи. Всі б працювали для розвитку своєї країни, бо кожен відчував підтримку іншого.
Стало б чистіше навколишнє середовище. Ми б забули про екологічні проблеми, перестали хворіти, більше посміхались один одному.
Отже, якби українці були як одна сім'я, то наша країна стала б країною-садом.
