Накреслити схему речення і дати запитання від головной частини :Ми, українці,-нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує нашу віру, що вічно будемо на цій землі .

Зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. Вона займає значне місце у моєму житті. Саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. Саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків узнаю багато нового та цікавого. 

Моя школа не нова, їй вже більше двадцяти п’яти років. Це триповерхова світло-сіра будівля у формі прямокутника. Молодші класи розміщені на першому та другому поверсі, а старшокласники вчаться на другому та третьому. Класні кімнати в моїй школі просторі та світлі, з великими вікнами та зручними партами. Стіни їх прикрашені квітами, вишитими рушниками, таблицями, портретами видатних учених. 

До головного входу веде парадний ґанок з багатьма сходинками. З цього ґанку кожного року восени та навесні нас вітають з Першим та Останнім дзвоником директор, завучі, вчителі та різні гості. З такої нагоди ґанок прикрашають квітами та повітряними кульками. 

На першому поверсі знаходиться великий просторий хол, де висить розклад занять, стінгазети, оголошення. А найбільшою гордістю його є величезні горщики з високими квітами – пальмами, кімнатними розами, геранями. За ними дбайливо доглядає технічний персонал школи та самі учні. Ні в кого, навіть найбільшого розбишаки, не підійметься рука зіпсувати таку красу! 

Ще в нашій школі є два спортзали – великий та малий, а біля школи великий стадіон. Клас інформатики оснащено сучасними комп’ютерами, тож я з нетерпінням чекаю, коли цей предмет з’явиться в моєму розкладі. А ще в більшості класів є проектори. На першому поверсі знаходиться бібліотека та читальний зал з багатьма цікавими книжками, а також їдальня, де готують смачні булочки і звідки завжди йде апетитний аромат. 

Активність в побудові власної долі - запорука відповідального життя. Краще боротися і вибудовувати власне життя, ніж споглядати і коритися.

В кожній людині є поклик до реалізації власних талантів та дарів, але не кожна людина намагається їх реалізувати. Нажаль, дуже часто талановиті художники, письменники, лікарі, вчителі коряться волі своїх батьків, змінюють своїм покликам душі і йдуть у напряму, який їм обирають батьки, друзі або оточуючі. 

І після нудьги і нездійснених мрій вони розуміють, що вже пізно щось змінювати. Але ніколи не пізно. Завжди є час для зміни своєї долі. Треба їти за покликом свого серця, а не суспільної думки.

Якщо ти маєш мрію і віру, то це піднімить тебе на висоти життя. Тому підкорятися долі - це вислів для тих, хто опустив руки. Життя - це боротьба, і треба боротися за кращу долю, за власну реалізацію, за краще майбутнє.