Укажыть ряди прислівників , що означають б дії

 відношенням до інших предметів, дії чи обставин (липовий чай, срібна ложка, ранкова зарядка).

●присвійні прикметники виражають постійні, небезпосередні ознаки, які характеризують предмет за належністю до конкретної особи ( мамині руки, Оленчина книжка, Шевченкові поезії).

●існують переходи прикметників з однієї групи в іншу: 1)перехід відносних у якісні прикметники ( золоті руки- якіс.прик., золота обручка- віднос.прикм.; шоколадний колір- якіс.прик., шоколадний торт- віднос.прик.); 2)перехід присвійно-відносних у якісні прикметники (лебедина шия- у знач. ”довга шия”, орлиний ніс- у знач. “довгий, прямий ніс”).

Учні мають уміти:
-визначати значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться);
-визначати морфологічні ознаки прикметників;
-визначати синтаксичну роль в реченні;
-знаходити в реченні прикметники певної групи;
-орієнтуватися у переходах прикметників з однієї групи в іншу, правильно визначивши значення прикметників;
-уміти використовувати різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів).

Дидактичний матеріал:

№1. Прочитайте текст. Чи знайомі ви з автором оповідання? З якими творами цього автора ви вже ознайомились? Чи багато вам зустрілося при читанні прикметників? Знайдіть прикметники у текстіі і випишіть їх. До якої групи за значенням належать ці прикметники?Який тип мовлення застосований у цьому уривку? Чому?
 
  По цім боці Дунаю, де розкинулось місто, над самою річкою сиділо двоє людей. Один із них був одягнений у широкі сині шаровари та молдуванський сюртук. Від білої шапки, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів.
  Товариш його насамперед впадав у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовдженими вусищами та густою бородою,що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і майже не оживлялось мутними сивими очима.
  Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж сірими штанами, старими капцями на босу ногу та заяложеним синюватим кашкетом складала його мізерну одіж.

(Уривок із оповідання М. Коцюбинського «Помстився». Коцюбинський М. Твори: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1988.-Т1.)

Прогнозована відповідь учня:
Учень має відповісти, що він знає особистість автора, адже вже вивчав на уроці літератури його творчість, зокрема читав такий його твір як «Ялинка».  

           Скласти діалог-обмін думками та враженнями від телепередач, присвячених вивченню та збереженню пам’яток історії та культури можна скласти так:

-          Привіт, Оксанко! А ти дивилась культурно-мистецьку передачу під назвою «Світлиця» вчора?

-          Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.

-          Я також дивилась цю передачу.

-          Що тобі у ній сподобалось?

-          Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.

-          Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.

-          І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!

-          Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.

-          А як думаєш, цим повинні займатися науковці?

-          Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.

-          А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.

-          Як саме прості люди можуть цьому сприяти?

-          Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.

-          Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.

-          У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?

-          Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!

-          Дякую, бувай!