Я вважаю, що сміливість - це поведінка, рішучість у вчинках, самовпевненість і здатність людини долати почуття страху та розгубленості.
Аргументом на користь цієї думки можуть бути слова Вергілія: "Сміливим допомагає доля".
По-перше, у разі виникнення небезпеки вони завжди збережуть спокій, а по-друге, зможуть протистояти страху і підуть на ризик задля визначеної мети. Навіть наражаючись на купу перешкод і зазнаючи багатьох ударів долі, такі люди відбудують дорогу до своєї мрії - щасливого життя. Таким чином, для мене сміливим є той, у кого серед безліч рис і характеристик особистості, є вольові якості, а саме: наполегливість, самостійність, рішучість, витримка і самовладання.
Скарбниця української літератури дає багато прикладів щодо порушеної теми. На згадку приходить герой роману "Тигролови" - Григорій Многогрішний. Йому судилось пройти всіма колами радянської в’язниці, його намагались духовно знищити. Він зазнав жахливих фізичних тортур, але мужньо вистояв. Цей герой мав величезну і незвичайну силу духу.
Хоча мій власний досвід ще порівняно малий, можу сказати, що правильно говорить приказка "Боягузливому по вуха, сміливому - по коліна". Адже на цій планеті живеться краще тим, хто вміє бути сильніше страху.
Чи погоджуєтесь ви з думкою, що добре того лякати, хто боїться? З моїх прожитих літ я винесла урок, що до боягузів доля ставиться злісно. Вона знущається, насторожує і виховує. Та все ж як виховати у собі сміливість? Відповіді на це запитання, мабуть, ніхто не знає...
Підсумовуюючи, можна зазначити: істина не знає таємного підручного шепоту; вона любить говорити відверто і сміливо, тому коли боїшся - дій сміливо, і ти уникнеш гірших бід.
Объяснение:
A Багрянець сонця зник з дерев, (безсполучниковий) небо потемніло, але (сурядний) ліс не втрачав своєї краси, став таємничий, казковий, яким (підрядний) тільки може бути ліс у вечірню пору (В. Гжицький).
Объяснение:
не підходять:Б Те, що (підрядний) побачив перед собою, на мить приголомшило і осліпило його: (безсполучниковий) на широчезній рівнині... яскраво золотились соняшники (О. Гончар).
в I видно: (безсполучниковий) аж-аж-аж ген до того ліска, (підрядний) куди око дістає, дорогою вози потяглися (Остап Вишня).
гСонця співом дзвенять гострі коси, (безсполучниковий) спів у стиглім золоті нив, і (сурядний) під косою покоси, і (сурядний) в'язальниць доноситься спів (Є. Маланюк).
