ответе на во по тексту "Князь Володимир".1)тип і стиль тексту 2)Тема й основна думка 3) Запишіть два запитання за текстом, щоб разкрити основну думку.4) Запишіть одне запитання за змістом.5)Поясніть розділові знаки в першому абзаці. Чому перед виділеним сполучником ЯК не має коми?6)знайдіть два чи більше фразеологізмів.​

 Виразно, зозуля, лелека, одинадцять, олень,олівець, посередині,  ведмідь, вересень, герой, диван, дитина, дятел,календар, килим, медаль, метро,неділя, помилка, понеділок, предмет, середа, театр, червоний, черговий, черевики, четвер, ясен, абрикос, апельсин, апетит, бензин, бетон, велосипед, верблюд, горизонт, гриміти, дециметр, директор, кипіти, кошеня,кишеня, колектив, комбайнер, комбайн, комп’ютер, коридор,криниця,метал, минулий, очерет, пиріг, президент, пшениця,секунда, тривога, фермер, хвилина, черемха, черешня, гардероб, гектар, гвинтівка, держава, дисципліна, інженер, океан, телеграма, телефон, температура, тепер, цемент, шеренга.  

Взимку багато різних розваг. І всі діти люблять розважатися. Можна кататися на ковзанах,лижах,санчатах.Гратися в сніжки,ліпити снігову бабу. Також багато хто любить гратися в хокей.                                                                       Але я,люблю розважатися взимку зі-своїми батьками.Кожної зими, тільки випаде пухкий сніг, ми їдемо за місто спускатися на санчатах з гірки. Як довго ми чекаємо вихідного дня.А особливо переживаємо, що розтане сніг. Але тільки прийде неділя і ми вранці погрузимо до машини санчатч та лижі,всі наші переживання забудуться , як страшний сон. І ось, ми всі з великим нетерпінням  сидимо мовчки в машині мов боємося, що щось може зруйнувати наші сподівання. Навідь моя молодша систра, яка завжди крутиться, пищить, вередує,сидить тихенько,мов мишка. Я посміхнусь згадуючи переживання мама чи тепло ми одягненні,чи достатньо вона взяла їжі. Адже саме головне, що ми всі разом їдемо до нашого таємного місця.                               І ось всі сподівання здійснилися! Ми приїхали до нашої улюбленої гори. Швидко виймаючи санчата я взлітаю по крутій горі до самого її верха.Сідаю на санчата і личу до низу. І в обличча мені летить  холодний сніг, який миттю розтає і стікає по моїх щоках . Я личу на своїх санчатах сміючись від задоволення.а холодний вітер обвіває облича,здається,що відервусь від землі і полечу у синє небо.Але ось уже і кінець, цому диву, гора закінчилась зупиняюсь,хватаю мотузку і мершій знову на гору. А там мама з молодшою систрою зліпили смішного сніговика, а десь вдалені,минаючи кущі та дерева граційно спускається на лижах тато. І мені так добре на душі та весело, що моя родина така любляча та дружня. І як добре що взимку так багато різних веселих розвах.