Сьогодні я вже з упевненістю можу сказати, що українських козаків знають у всьому світі. Про них досі пишуть історії, складають пісні. Часи козацтва – це героїчне минуле України, яке так намагаються відтворити.
Козак означає «вільний воїн». Справді, їх відвазі та волелюбності можна тільки позаздрити. Козаки завжди стояли на обороні рідної землі. Воювали, стерегли кордони, могли пройти і на суші, і на морі. А про їхні славетні походи та бої досі ходять легенди. Як от про видатного гетьмана Богдана Хмельницького. Адже саме йому ми завдячуємо обороні від польських загарбників.
Козаки були надзвичайно сміливими і не боялись смерті тому на голові залишали лише чуба – який попереджував ворога, що козак не боїться загинути в бою… Серед козаків були – характерники це люди які володіли надзвичайними здібностями. Найвідомішим характерником був Іван Сірко, який наганяв страх на ворогів.
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
