Відповідь:
Сонце пригрівало сильніше, із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, тонучи в голубій безвісті
Виплутавшись з гавані, пароплав, глибоко занурюючись у височенні синьо-білі хвилі, ще густіше задимів, і Євген уже не міг відрізнити, де крила чайок, що кружляли над палубою, а де біла хустина, яка тріпотіла в Марієній руці
Пояснення:
