Кажуть, що історичні архітектурні пам’ятки на своєму віку бачили чимало баталій. Чим старіша споруда, тим більше таємниць зберігає вона у своїх стінах. І можна багато цікавого почути від цих стін, якщо вміти слухати.
Перлиною Буковинського краю вважають Хотинську фортецю. Ви тільки уявіть, що історія фортеці починається ще в тринадцятому столітті. За цей час її безліч разів руйнували, знищували. Але міцні стіни знову виростали на пагорбі, обороняючи рідне місто.
бажають поринути в історію України, насолодитися її краєвидами. На жаль, до наших часів зберігся лише сам замок. Кремезна фортеця розташована на високому пагорбі. Тому її з легкістю можна побачити з різних куточків міста. Стіни укріплені п’ятьма вежами, сполучені між собою бойовим коридором. Одна із веж має браму, до якої підведений дерев’яний міст.
Хотинська фортеця стала державним історико-культурним заповідником. Її зараховують до семи чудес України. Справді, має ця споруда щось таємниче, незвідане, навіть стіни зберігають дух стародавніх легенд. Кажуть, що в цих місцях заховано безцінні скарби. І, можливо, колись їх нарешті знайдуть.
Объяснение:
Посеред кімнати — дубовий старовинний стіл. Він квадратовий, а столішни-ця викладена мозаїкою з елементів, зроблених із дерев різних порід. Стіл спирається на масивні ніжки. Проміж них — дерев’яні поперечки. Коли я була зовсім маленькою, я полюбляла на них сидіти. А ще у прабабці є диван. Як же не присісти на прохолодну шкіру старого дивана! У нього висока спинка із дзеркалом, полички, на яких стоять кумедні порцелянові слоники. По боках дивана — товсті шкіряні валики. Вони замінюють подушки. Я не стану описувати ані етажерку з книжками, яка стоїть між диваном і буфетом, ані шифоньєр, що розмістився у правому кутку кімнати, між вхідними дверима нком. А ось телевізор у прабабці сучасний. Від цього подарунка моїх батьків вона не відмовилася
