KerimovaLuiza919
21.05.2020 21:29

N
3. Слово здавалося с вставним у реченні (окремі розділові знаки пропущено)
А)Усе довколишне здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними,
як буває пройнятий сясвом сонця р.
Б)Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди
не глянь - звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.
В) Куш здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ
пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.
Г)Широкі промені вдарялись об кам'яні плити, курилися золотим димом, від
чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в З поясненням!)

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Ответ:
ttttt19
06.08.2022 07:05
Світ прекрасного. Мистецтво
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
0,0(0 оценок)
Ответ:
klimkravcnko
06.08.2022 07:05
Світ прекрасного. Мистецтво
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота