5 речень із непоширеними звертаннями та 5 речень із поширеними звертаннями

Добрий вечір, в ефірі програма радіо “Свобода” – “Перед мікрофоном “Свободи”. Сьогодні нашим гостем є міністр охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко.

Пане Ігнатенко, вітаю Вас. І дуже дякую, що знайшли час поспілкуватися з радіо “Свобода” і з нашими слухачами.

Перше запитання, яке б я хотіла Вам поставити, стосується, звісно, довкілля – питання екології, оскільки це питання здоров’я нації. Отже, в якому стані сьогодні довкілля?

Павло Ігнатенко

Що стосується питань екологічних, то, на жаль, ситуацію не можна назвати доброю. Бо тенденція, яка відслідковувалась останні десять років, негативна.

І відбувалося постійне збільшення тих проблем, які стосуються екології. Це і викиди в атмосферу, і забруднення земельних ресурсів, водних ресурсів.

У нас найбільша проблема – це відсутність у державі єдиної, цілісної, сучасної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Це те, над чим ми працюємо рік. І я думаю, що найближчим часом результат отримаємо.

Марина Пирожук

А чому ця проблема існує? Не вистачало коштів, чи уряд не замислювався над цією проблемою?

Павло Ігнатенко

Я думаю, по-перше, що дійсно бракувало коштів. Але найголовніше – це те, що не було чіткого позиціонування на те, що саме Мінприроди має бути основною організацією, основним міністерством, яке займається моніторингом навколишнього природного середовища.

У нас декілька організацій , відомств займаються кожен по-своєму. Починаючи від Мінтрансу і Міністерства надзвичайних ситуацій, закінчуючи (слово незрозуміле) – кожен займається моніторингом. Але, на жаль, у державі не було зведено в одне місце цієї інформації.

Ми цим займаємось. І результати вже будуть найближчим часом. Дійсно, проблема була із коштами. І найголовніше – з підходами.

Бо найголовніше – це зменшити викиди в атмосферу, зменшити небезпечні викиди у водні ресурси, зберегти природнозаповідний фонд, збільшити територію, вкриту лісом.

Марина Пирожук

26 квітня минає 20 років після Чорнобильської трагедії. Чи дається взнаки досі Чорнобиль?

Павло Ігнатенко

Я думаю, що він не один рік і не один десяток років буде однією з основних проблем екологічних для держави.

Країна пережила найстрашнішу катастрофу техногенну в світі. Тому наслідки дуже-дуже серйозні.

І тільки те, що забруднені території складають 259,8 тис км – це дуже велика територія для однієї країни.

ВИРІШАЙ ЩО БУДЕШ ПИСАТЬ Людина поділила всі частини мови на головні й другорядні. Тепер перші – величаються й задирають ніс, а другі скромно відсиджуються на задньому плані. А мені хочеться віддати належне саме останнім трудягам – службовим частинам мови

До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція

Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».

А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.

Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід

И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.

Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.

Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово