Хамелеонство - це здатність, пристосовуючись до подій, з легкістю змінювати сою поведінку, симпатії, переконання та вірування.Здатність підлаштовуватись " маскуватись" під ситуацію, як хамелеон, який змінює свій колір, залежно від навколишнього оточення.Хамелеонство небезпечно безпринципністю, відсутністю власної позиції, догідництвом по відношенню до вищестоящого і приниженням нижчестоящих, розбіжністю поглядів, слів і поведінки.Хамелеонство викликає антипатію, огиду і відторгнення. Як можна симпатизувати людині, яка тут і зараз висловлює одну точку зору, а, коли змінилося оточення, викладає протилежну; легко відмовляється від своїх слів? Авжеж, хамелеонство існувало завжди!Люди, для того, щоб отримати для себе вигоду починають робити щось, що може зашкодити іншим, будь це друзі або навіть не знайомі люди. Особисто я вважаю. що до хамелеонство відноситься і брехня. Адже ти брешеш для того щоб отримати вигоду, або похвалитися!
Як картина з мозаїки, весь світ, по суті, складається з музичних звуків. Особливо, якщо ця музика - рок. Адже він народився з простого рок-н-ролу, а за кілька десятків років завоював весь світ!
Рок-музика "чорних", музика нонконформістів, моя улюблена музика. Вона дає свободу всім, хто здатний і може її зрозуміти. Вона пробуджує в людях сильні емоції, дає їм волю до перемоги над відсталістю, допомагає знайти себе. Музика року природна і проста, як прості самі музиканти. Такі хлопці, як Джон Леннон або Пол Маккартні, Роджер Гловер або Джаред Лето кажуть, що це не вони вибрали рок, а рок вибрав їх.
Ця музика вибрала і мене, вона в мені назавжди! Ця музика дає свободу від усталених принципів і стереотипів і спонукає мене до думок про застарілі традиції, які ще існують в сучасному суспільстві, про несправедливість і війни, про класову непримиренність і расову дискримінацію, про те, що сильний завжди правий, а світом правлять гроші.
Проти всього цього бореться рок-музика - музика протесту.
