Прочитати речення. Знайти пунктуаційні помилки, пригадати правила, за якими треба розставити розділові знаки. Записати відредаговані варіанти. 1. Побачив я одного разу сусід до себе за портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса (В. Родіонов). 2. Краса можливо нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу (М. Руденко). 3. Є люди на землі а то б не варто жити, що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатися, і мислити, й шукать (М. Рильський). 4. Здавна кажуть добрі люди Бог цей світ звелів любити Д. Білоус). 5. Мати Україно сонце чорнобриве уклоняюсь піснею тобі. (П. Перебийніс). 6. Цвітіть буковинські верхів’я і доли (М. Нагнибіда). 7. З’явись мій світлий дню — світанку мій рум’яний, збирай товаришів у коло полум’яне (А. Малишко). Розтлумачити подані фразеологічні звороти. Скласти з ними речення. Ускладнити ці речення звертаннями, вставними словами. Вийти на герць, викинути колінце, у свинячий голос, до нових віників пам’ятати, не варта шкурка вичинки, ось тобі і диво в решеті, позичати в сірка очей.

Читаючи вiрш "Заповiт", який був написаний великим Кобзарем, починаєш розумiти, як поет ставився до своєï батькiвщини, як переживав за ïï сучасне i сподiвався на краще майбутнє. Саме такий твiр мiг з'явитися тодi, коли поет вiдчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навiть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться пiсля мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться моï думки, мрiï поколiнню прийдешньому? В багатьох своïх творах поет закликав землякiв боротися за волю, рiдну Украïну, але саме в цьому вiршi слова автора звучать полум'яним гаслом: "Поховайте та вставайте..." Нове життя уособлюється з новою вiльною сiм'єю, з братерськими почуттями i свiтлим майбутнiм украïнського народу. Але спочатку потрiбно всiм встати на боротьбу за вiльне життя плiч-о-плiч: "Кайдани порвiте i вражою злою кров'ю волю окропiте".

А далi iнтонацiя поета змiнюється i стає печальною, тому що вiн прохає згадувати його в цiй вiльнiй сiм'ï "незлим тихим словом".

Поет з любов'ю описує навiть те мiсце, де хотiв би бути похованим. Рiдний Днiпро був згаданий невипадково, бо скiльки дум прийшло до Шевченка, коли поряд "Реве та стогне Днiпр широкий...". Сумно i страшно автору за рiдну Украïну, де злиднi i бiднiсть спiвiснують з яскравою красою батькiвщини.

Але поет змiг перемогти свою хворобу i продовжити творити далi. Твiр назавжди залишився в серцi украïнського народу, а до того ж став народною пiснею. Мине ще багато рокiв до того часу, коли здiйсняться мрiï автора щодо вiльноï неньки Украïни. Багато письменникiв i поетiв будуть очiкувати на цю годину. Скiльки творчоï iнтелiгенцiï буде зiслано та розстрiляно тiльки за те, що писали i проголошували думки про незалежну Украïну! Але цей час настав. Зараз Украïна - вiльна й незалежна, здiйснилися мрiï Т. Шевченка. А народ вшановує пам'ять Кобзаря, згадує його добрим словом, навчає сучасне поколiння любити й оберiгати все те, що не змiг побачити оновленим наш прославлений поет. Будемо вiрнi пам'ятi поета, згадуймо про тi часи, коли вiн мрiяв i заповiдав нам бути однiєю вiльною великою родиною.

Объяснение:

  Мені дуже подобається живопис, а особливо пейзажі, тому що картини цього жанру  відображають те, що кожен може бачити, але через особливе сприйняття художника. Коли я дивлюся на картини, то мені дійсно цікаво дізнатися, як та чи інша людина може бачити сонце, небо, море, ліс, поле і так далі. Такі шедеври надихають створювати нові ідеї і створювати власні малюнки. Я хочу нагадати, що існує кілька видів живопису, такі як морський, сільський, міський  і архітектурний. Я дійсно відчуваю, таємничий подих моря в його картинах.