Спишіть речення, розкриваючи дужки, ставлячи, де треба,
розділові знаки.
1. Ох і (не) стелися хрещатий барвінку та й по крутій горі. Гей (не)
втішайтесь злії воріженьки та й пригодоньці моїй (Нар. творчість). 2. Ох тії очі
темніші ночі, хто в них задивиться, й сонця (по) схоче (І. Франко). 3. О слово
будь мечем моїм! Ні сонцем стань вгорі спинися осяй мій край і розлетися
дощами судними над ним (Олександр Олесь). 4. О так нема (ні) де на світі краю
за рідний край, на всій землі (не) має! (В. Сосюра). 5. Ах які вишневі ті
світанки, наче птиці ходять по землі (А. Малишко).

Мовний стиль - публіцистичний, тип висловлювання - розповідь.

Як i коли з'явилися гроші

У давні часи між народами існував товарний обмін. Обмінювалися  плем*я з племенем, місто з містом, країна з країною...

Але що більше ставало товарів,  то важче було мінятися. Спробуй  визначити, за що скільки давати? Отоді-то люди зрозуміли, що треба обрати якийсь товар за мipy й вимінювати на нього вci інші. Це полегшуватиме обмін.

У народів-мисливців таким товаром стали шкури, у xліборобів - хліб. І досі естонською мовою «раха» - «гpoшi», а споріднене лапландське слово означає «шкура». Ще зовсім недавно, за часів  письменника Джека Лондона, шкури були мірою обміну на Алясці.

Люди визначали вартість якогось товару, порівнюючи його з іншим. Наприклад, вівця дорівнює одній рибальській cітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глинянним горщикам i т. д. Oтакі товари й були першими грішми

1. Пер ніж написати свох шедевральні твори Арсен Трофимович був писарем при монастирі Святого Інокентія. 
2. Незважаючи на сильний головний біль, я маю провести заняття - не можу ризикувати школярем, який готується до державної атестації.
3. Років зі 100 назад ми ще могли побачити в селі кобзаря, який мандрував від хати до хати, від села до села з хлоцем-повадирем. 
4. В 5 років я мріяла стати аптекарем, проте зараз я працюю перукарем і ні хвилини жалкую про це. 
5. Сьогодні нишком я з Вовкою прикрив календарем діру у стіні, яку ми пробили вчора.