Закончилась зима. Вчера вот вот было 31 февраля. Лёд тает снег потизоньку подсыхает на травке. Вот вот листики начинают потихоньку появлятся на дереве, травка зеленеет солнышко блестит.
Потягнувшись і посміхнувшись новому дню, я зістрибнув з ліжка та підійшов до вікна. Потім швидко зробив всі свої ранкові справи й вийшов на вулицю.
Весняний ранок зустрів мене теплим вітерцем і приємним ароматом запашних квітів. Дерева й кущі, які ще пару тижнів тому стояли сумні та сірі, змінилися. З набряклих бруньок проклюнулося маленьке зелене листячко, та все навколо стало ніжно-зеленим.
У ранковій тиші було чути справжні весняні звуки живої природи. Це веселе цвірінькання таких рідних і звичних горобчиків, а також нові «пісеньки» — ластівок, які щойно повернулися до своїх рідних місць та метушилися в кронах дерев, ремонтуючи свої старі житла або будуючи нові.
Настрій відразу покращився. Який гарний весняний ранок! Які дивовижно прекрасні перетворення природи! Як чудово влаштоване життя створінь Божих! Весна — це наймиліша та найрадісніша пора року. Я обожнюю таку погоду, коли на твоїх очах природа пробуджується від зимового сну, все навколо цвіте та пахне весною. Легкий вітерець лагідний та приємний, повітря тепле й свіже. Сонечко яскраве та ласкаве. А небо синє-синє, без жодної хмаринки.
Весна вже в самому розпалі, життя навколо вирує. Свято веселощів триває, і це здорово!
Объяснение:
