Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом, нап’яв тятиву руками, аж у суставах хруснуло, а наступної хвилини стріла влучила в середину круга.

Досвідчені мисливці розповідають, що є такі гончаки, які знають, де причаївся звір.

Курок сухо клацнув, і від того вовчиця схопилася на ноги, а здоровенний вовк скинувся на задніх лапах, як схарапуджений кінь.

І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті морози.

По больше объяснений Следить Отметить нарушение JustDoge 13.05.2019

ответ

ответ дан

AngelSheva

AngelSheva

ответ:

Объяснение:

Усі суперники вертіли гарячково коліщатами, коли(с.пдр)Андрійко вмить придавив свою метавку до землі черевом,(безсп)нап’яв тятиву руками,(безсп) аж у суставах хруснуло, а(с.сур)наступної хвилини стріла влучила в середину круга. Повний синтаксичний розбир

ответ:1.дорогобузька ікона богородиці. виявлена у 80-х роках 20 століття в церкві успіння богородиці в селі дорогобуж на рівненщині.2.успенський сбор у володимирі.зудованоза ініціативи князя мстислава зяславовича батька романа мстиславовича.3.архангел михаїл в церкві святої великомучениці  параскеви вдаляві.4.святий іоан златоуст. мініатюра з перемишльського архієрейького служебника . між 1220і 1225р.5.

церва пантелиймона в селі шевчнковевоблизу сучасного галича.була збудованаблизько 1200р.6.вежа в стовпі нині польща . спордження стовпівської вежі припадає 40-ві роки 13 ст. ,коли холм розбудовував князьданило романович.

Объяснение:

Сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. Зелені трави буяють під їх теплом. 

 Верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду. 

У зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. Гармонія всюди. Здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця. 

Козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. Мабуть, нею раніше мандрували  козаки, але саме зараз вона велично відпочиває.

Як же тут гарно. Наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне. 

Ліс узимку. Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.