Текло собі у лісі самотнє джерельце. Господарські руки одного доброго чоловіка облаштували там криничку. Посадили поруч деревце. Зробили зручну лавку. Втомлені подорожні протоптали стежку до кринички. У спекотну днину зупиняються, щоб напитися прохолодної водиці. Присісти та відпочити з дороги. Добрими словами згадати золоті руки того невідомого чоловіка. Він зробив затишним та корисним маленький куточок лісу.
У нашому лісі є криничка. Її облаштував хтось для подорожніх. Поблизу змайстрував невеликий столик та лавочку. Дуже приємно у спекотну пору відпочити у цьому затишному куточку ліса. Випити смачну прохолодну воду із лісової кринички. Подякувати в думках турботливому чоловікові, який подбав про інших.
Людина є створінням природи, тому вони нерозривно пов"язані, вони складають єдине ціле. Але якщо природа може існувати (і існувала) без людини, то людина ні в якому сенсі не може існувати без природи. Людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо. У наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. Світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв"язку з навколишнім середовищем. Вважаю, що нам треба насолоджуватися цією природною красою, поки ми ще маємо таку можливість.
