І. Виписати звертання, розподіли їх на дві групи: поширені і непоширені (розділові знаки пропущено) 1. Тебе я земле всю сходив до краю. 2. О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів. 3. Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.4. Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать. 5. Ой не крийся природо не крийся, що ти в тузі за літом. 6. Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости? 7. Так друже мій ми любимо одно: старої творчості додержане вино. 8. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні. 9. Давай-но серце ми печаль облишимо усі негоди одцвітуть як дим. 10. Ні світе мій вовік не розлюбить святі поля твої і небеса і води. ІІ. Списати, поставити розділові знаки 1. Шуми вітре шуми буйний на ліси на гори. 2. І ти людино в себе у ногах побачиш постать гордої природи. 3. Скажи Україно скажи моя мила звідки могутність незламна твоя. 4. Зашуми весною зелен луже теплий вітре шелести в гіллі. 5. Україно Ти для мене диво. 6. Пусти мене мій батеньку на гори де ряст весняний золотом жаріє. 7. Васильки у полі васильки у полі а у тебе мила васильки з-під вій. 8. О люба Інно ніжна Інно любові усміх квітне раз ще й тлінно. ІІІ. Складіть речення, у яких подані слова були б то підметами, то звертаннями Школа, Дніпро, весна

и. Цюпа.-А сказал человек не вечен на этой земле! дела,которые она оставляет по себе,-вот корень жизни человеческой..."

Больше я не знаю честно говорю! Не факт что и первое правильно будет!

Объяснение:

Перестройте предложение, заменяя прямую речь косвенную. 1."Человек не вечен на этой земле!"- говорит и. Цюпа.-А дела,которые она оставляет по себе,-вот корень жизни человеческой..."

2."Те школьники,-писал В.А.Сухомлинский,-которые кроме учебника,ничего не читают,очень поверхностно овладевают знаниями".

3."Когда-то, очень давно, -рассказывал нам дед, -Григорий был самым сильным парнем на всю губернию..."

Після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. В ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. Хочеться вийти на вулицю та просто гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів гати пробудження природи. Весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів.

Весна запанувала в світі. Під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. Весело стукає по підвіконнями весняна крапель. Швидко підсихають калюжі на асфальті, а земля вкривається зеленим килимом свіжої трави. День став довшим, теплішим, більш сонячним. Віє південний вітер та гонить по небу білокрилі хмари, і тоді їхні великі тіні швидко біжать по землі. Звідусіль чується спів і метушня птахів, які взялися за будівництво своїх осель високо на деревах або під стріхами дахів.

З кожною хвилиною світ довкола змінюється на очах, зігріта сонцем природа оживає та розквітає. Тепло весняного дня розбудило родючі сили землі. То тут, то там у траві запалюються вогники ранніх весняних квітів — пролісків, фіалок, кульбабок. Набряклі бруньки на деревах і кущах готові перетворитися на молоде листя. Важко вірити. Що ще зовсім недавно земля спала під товстою ковдрою зі снігу.