Прочитайте текст і виконайте завдання до нього (1)З небесних в виринає усміхнена ніч, яка пригорщами сипле пахощі неба, яка щедро роздаровує незнаний аромат. (2)Тиша така, що чути, як б’ють об воду щуки, як злегка хлюпає вода. (3)Я пам’ятаю: йшла весна своїм походом смілим і по саду лилась вона зеленим пилом. (4)Минула беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом утворюючи величезні кучугури почав відділятися світанок. (5)Зненацька у вікно влетів дужий порив вітру, закрутив срібні кулі під стелею, й сотні блідих зайчиків застрибали по стінах. 9. Указати номер речення, яке складається із чотирьох частин (підкреслити граматичні основи). 10. Указати номер речення, у якому допущена пунктуаційна помилка (поставити правильно розділові знаки).

ХУДОЖНІЙРанок. Виглядаю в шматочок вікна, не запушених морозом, і не дізнаюся лісу. Яке велике спокій! 
Над глибокими, свіжими снігами, що завалили хащі ялин, синє, величезне і дивно ніжне небо. Такі яскраві, радісні фарби бувають у нас тільки вранці в афанасьевской морози. І особливо гарні вони сьогодні, над свіжим снігом і зеленим бором. Сонце ще за лісом, просіка в блакитний тіні. У коліях санного сліду, сміливим і чітким півколом прорізаного від дороги до будинку, тінь зовсім синя. А на вершинах сосен, на їх пишних зелених вінцях, вже грає золотистий сонячне світло. І сосни, як корогви, завмерли під глибоким небом. 

НАУКОВИЙ Реформа орфографії 1918р. наблизила лист до живої мови (тобто скасувала цілу низку традиційних, а не фонематических орфограмм).Наближення орфографії до живої мови зазвичай викликає і рух в іншому напрямку: прагнення зблизити вимова з орфографією ... .. 
Проте вплив листи контролювалося розвитком внутрішніх фонетичних тенденцій. Тільки ті орфографічні особливості зробили сильний вплив налітературну вимову. Які допомагали розвиватися російської фонетичної системи за законом І.А. Бодуена де Куртене або сприяли усуненнюфразеологізмів у цій системі ... 
При цьому, треба підкреслити що, по-перше, ці особливості були відомі наприкінці Х I Х ст. і що, по-друге, їх і зараз не можна вважати повністю перемогли у сучасній російській літературній вимові. З ними конкурують старі літературні норми.

Сонце вже піднімалося все вище і вище.День ставав все теплішим і теплішим.Пташки вже не мов би будять тебе від твоїх солодних снів.Півень красиво виспівую свої пісеньки.Прокинешся і глянеш у вікно,як кущ калини дивиться прям на тебе,немов розглядає.Вийдеш у своє подвір'я і песик лагідно зустрічає тебе,просить щось.Та якби ж він міг говорити,то я б зрозумів.День грав своїми теплими кольорами.Як десь посунула чорна хмара.І тут пішов довгоочікуваний дощ.Всі сховалися по своїм домівкам.Вулиця затихла..Лише чути каплі,які б'ються об асфальт.Дощ минув.Гляну вгору,а хмари вже нема...Ніби то її й не було.Веселка сяйнула своєю позитивною красою.Всі діти вулиці позбігалися лише подивитися на цю прекрасну мить.Але вже підходив вечір.І сонце на своїх червоних крилах сіло в своє ліжечко...А на зміну йому вийшов місяць.І от лежу собі і думаю,що в звичайних речах,можна побачити краплинку незвичайного,чудового.