Тема и идея стихотворения А.Малишко ,,оксана,,​

- як добре, що якийсь мудрий чоловік придумав школу. я так люблю ходити до школи. стільки нового пізнаю щодня! а ти?

- я? не знаю… я хотів би, щоб ще тривали зимові канікули. надворі так гарно! стільки цікавих зимових розваг! а треба йти до школи…

- у школі цікаво. також можна поспілкуватися із однокласниками.

- так, може й цікаво. але треба довго робити є завдання.

- я стараюся зосередитись, добре і швидко зробити є завдання. тому маю час на розваги.

- і вставати треба рано. а так хочеться поспати.

- ти, напевно, пізно лягаєш спати. попробуй змінити своє ставлення до навчання. вчасно виконуй завдання, тоді з іншим настроєм будеш іти на уроки.

- гаразд. попробую. дякую за пораду. бувай!

  - бувай!

Хоч би малюнок прикріпили, бо ріка стугна протікає біля нашого села. вона така спокійна й живописна, особливо зараз, влітку, що на її березі мало не кожного вечора зустрічається двоє вони йдуть, навіть в сутінках,  світлою стежкою, всі коло доброї, але завжди сумної  верби, притуляються один до одного і поринають у свій особливий чарівний світ, зрозумілий тільки їм, закоханим. вони шепочуться і любляться, лякаючи русалку, що виплила на берег розчісати свое довге зелене волосся і погомоніти з подружкою-вербою. вдень ця біла стежка й берег більш прозаїчні, ніж вночі, але також напоєні романтикою стугни. тут ідуть, плескаючи голими п"ятками, , спускаються до берега й відв"язують свої човни, які вже давно прокинулись і ждуть хазяїв, щоб знову відчути ласкаючі хвилі і лоскіт свіжої сріблястої риби своїми просмаленими боками.