Текло собі у лісі самотнє джерельце. Господарські руки одного доброго чоловіка облаштували там криничку. Посадили поруч деревце. Зробили зручну лавку. Втомлені подорожні протоптали стежку до кринички. У спекотну днину зупиняються, щоб напитися прохолодної водиці. Присісти та відпочити з дороги. Добрими словами згадати золоті руки того невідомого чоловіка. Він зробив затишним та корисним маленький куточок лісу.
У нашому лісі є криничка. Її облаштував хтось для подорожніх. Поблизу змайстрував невеликий столик та лавочку. Дуже приємно у спекотну пору відпочити у цьому затишному куточку ліса. Випити смачну прохолодну воду із лісової кринички. Подякувати в думках турботливому чоловікові, який подбав про інших.
і картину с. шишка, мені здається, что я - птах високо над дніпром відчуваю, як прохолодній вітерець дме в лица, шурхотіть внизу аркуша на високих тополях. ніби зняла полум'я на обох берегах дніпра - то осінь запалила фарбами листя дерев.шірока ріка, мов жива істота, невпінно несе свои холодні води, зачаровує мене своєю темною блакіттю такий знайомий мені міст, ніби пояс, підперезав дніпро недовго лішілося бачити цю красу - наближається біла, холодна зима вона, мов господиня, вкріє усе навколо теплою ковдри із пухнаста снігу. шкірні картину треба бачити так, наче ти опіняєшся там и бачиш усе своими очима, відчуваєш и чуєш усе, что навкруги. тільки так можна з'ясувати, що ж самє хотів передат художник.
