Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у рядку *
А Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
Б Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.
В Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...
Г Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
Д Він говорить те(ж), що й інші свідки.

Я дуже люблю сонячні дні... Тоді, можна погуляти з друзями, їсти морозиво, безмежно радіти ... Зрану я прокинусь, і до мене дійде розум серця. Я побачу нитку з неба і буду знати, що за неї треба хапатися. Згодом все розпливеться, як примарний сон, але міць моїх синіх очей не буде давати мені отримувати задоволення від прогнилого телебачення, трухлявих журналів і продажних газет. Але що робити коли уже погода погана? Що б я робила тоді? Напевно, це важке питання. У мене був би поганий настрій, і я цілий день,лежачи на дивані читала б книжку.Мій спокій порушуватимуть звуки потертих коліс, вуличні маніфестації, розповіді про сенс життя, прочитаний в якомусь новому бестселері Дена Брауна чи Пауло Коельйо.

Розповідь особи, яка відсутня, проголошена кимось фраза, а також те, що подумав розповідач, називається чужою мовою.

Пряма мова- це точно передане чуже мовлення, що передається від особи розповідача, того, хто подумав, написав, з дотриманням інтонації живого спілкування:

"Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші,- сказав Валерій. - Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів. І радий, що зрозумів вчасно. "
(Ю. Мушкетик) .

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї, або розривати її:
слова автора
приклади
перед прямою мовоюПетро сказав:

- Я давно хотів поїхати на море.
після прямої мови"Я тобі винен"- почав хлопець.
посередині-Ну що ж, - сказала Наталка- хай воно так і залишається

Слова автора вказують на особу, чиє мовлення передається. Разом з тим слова автора можуть передавати реакцію мовця на якийсь факт чи подію, або його психічний стан.