Виразно прочитати текст додержуючи відповідної інтонації. Знайти речення з відокремленими членами. Виписати їх. Майже кожному пересічному українцю відома напівлегендарна історія про Роксолану - дівчину з прикарпатського села Настю Лісовську. Свого часу Роксолана навіть була визнана однією з найвпливовіших політичних фігур Османської імперії. Однак мало хто знає про те, що жив-був колись український козак, який наприкінці XVI ст. став володарем невеликої держави, відігравши помітну роль у Південно-Східній Європі. Цим козаком був такий собі Іван на прізвисько Підкова. Народжений на землі молдавській, ще в молоді роки Іван подався шукати мінливого щастя на Запорізьку Січ. Будучи фізично добре розвиненим, він неодноразово хизувався перед товаришами вмінням неперевершено гнути підкови, завдяки чому й отримав своє прізвисько (Т. Чухліб).

Дорогие ребята!  Находясь в городе, вы каждый день становитесь участниками дорожного  движения. Вы обязаны знать и строго соблюдать Правила дорожного движения. Только так мы   защитим себя от опасности на дороге – дорожно-транспортных происшествий. Правила для юного пешехода1. Ходи по тротуарам, только с правой стороны.2. Переходи улицу по пешеходному переходу.3. Переходи улицу на зеленый сигнал светофора.4. На красный и желтый сигнал светофора нельзя переходить улицу.5. При переходе дороги посмотри, не ли опасности, нет ли рядом машин.6. Нельзя обходить стоящий автобус – это опасно. Подожди пока автобус отъедет от остановки.7. При переходе улицы посмотрите сначала налево, дойди до середины, потом посмотри направо и продолжи  путь.8. Если переходишь дорогу с малышом, крепко держи его за руку.9. Никогда не перебегай дорогу перед близко идущим автомобилем.10. За городом нужно идти по обочине, навстречу транспортному потоку.СветофорСтоп, машина! Стоп, мотор!Тормози скорей, шофёр!Красный глаз глядит в упор —Это строгий светофор.Вид он грозный напускает,Дальше ехать не пускает...Обождал шофёр немножко,Снова выглянул  в окошко.Светофор на этот разПоказал  зелёный глаз,Подмигнул и говорит:«Ехать можно, путь открыт!»

Людське життя.. .Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. .усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.