ІСТОРІЯ КНИЖКИ
Давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх
робити.
«Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, во-
яцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані
олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й
випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато
напишеш? До того ж ці книжки були важкі. Коли, скажімо, якийсь
учений збирався в дорогу і брав із собою дві-три такі «книги», йому
потрібен був віз.
Із часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки – з тон-
кої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в старо-
давньому місті Пергам, через те папір зі шкіри й назвали пергаментом.
Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися
робити дві тисячі років тому. Тоді й почали в багатьох країнах писати
книжки на папері. Саме писати, бо книжки ж тоді були рукописні.
Тепер книжка всюди поруч із нами.
Як ви розумієте останнє речення тексту? Обгрунтуйте її, за таким планом:
І частина, вступ: я цілком погоджуюсь з автором у тому, що (це буде ваша теза - думка, яку потрібно довести.
ІІ частина. Основна. Аргументи, докази ( Це має бути ваша відповідь на питання, чому ви погоджуєтесь з автором. 2 або 3 приклади.
ІІІ частина. Висновок. (Він має перегукуватися з тезою. Але формулювати його слід іншими словами).
