Установіть відповідність між умовами відокремлення означень і прикладами речень

1) Стефко Вус, приміром, сидить удома, голодний, самотній і сердитий.
2) Напоєний запахом землі, старого листя, грибів та ожини, ти ростеш, підносишся над лісом і бачиш світ далеко-далеко поза городами.
3) У дерев’яній клітці стояв скелет, прикритий темно-сірою шкірою.
4) Славкові уявився справжній мамонт , сумний і замислений.
5) Анітрохи не здивована несподіваним дарунком, донька Надії Григорівни спокійно взяла сороку, за хлопців зайти до кімнати.

а) Поширені означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова.
б) Поширені й непоширені означення, що відносяться до особового займенника.
в) Означення, відокремлені від означуваного слова іншими членами речення.
г) Два або більше означень, що стоять після означуваного слова, перед яким є ще одне означення пожайлуста, очень нужно

- Доброго ранку, мамо, тату. З Новим роком вас!
- І тебе з Новим роком, Максику.
- Я приготував вам подарунок. Ось цей мамі, а цей татусеві.
- Яке гарне кольє, синку! Дякую.
- Дорогесенька моя, я тобі приготував таке саме кольє. І робили його за моїм дизайном!
- Татку, заспокойся. Ось, тримай.
- Я приготувала такий самий годинник.
- Ну, нічого страшного.
- А чого почервонів?
- Я хотів вас порадувати і подивився, що ви приготували один-одному. Таке ж саме й я подарував.
- Синочку, найкращий подарунок для нас - твоя посмішка.
- Я згоден з мамою.
-  А я думав...
- Максимку, хоч би ти й нічого не приготував, ми б  розлюбили би тебе.
Ось, подивися, що ми приготувати.
- Дякую, мамо. Дякую, тату.

Найчастіше калина росте у лузі, поблизу водойм. Навесні високий і округлий кущ калини зацвітає білими мережаними кетягами. Вона приваблює до себе неповторною красою і п’янким ароматом. Під калиновим кущем дуже затишно, під густою кроною з широкого і великого листя можна сховатися від дощу, або спеки. Після цвітіння з’являються ягідки мов зелене намисто, а згодом вони починають червоніти. Прекрасна калина восени. Вона стоїть у червоному вбранні неповторна і чарівна. ЇЇ ягоди горять вогнем.Навесні округлий кущ калини щільно вкривається зеленим листям. Згодом з’являється суцвіття – маленькі букетики. Розцвітають вони поступово , спочатку утворивши віночок з дрібних п’ятипелюсткових квіточок, а серединка залишається не розцвіченою. За кілька днів квіти заповнять усе коло, утворивши запашний букет. Ними і заквітчаний калиновий кущ. Під час цвітіння калинонька надзвичайно гарна, мов наречена у весільній пишній сукні.
Після цвітіння з’являються на кущі маленькі зелені ягідки, що за літо наллються соком і почервоніють.
Восени калина змінює вбрання з зеленого на зоолотаво- жовте. Її червоні ягоди горять вогнем.Калина гарна в усі пори року.Навесні на ній скрізь смарагдове листя,видніються,як біле мереживо,квіти.Коли подивитися,то вона ніби наречена.Згодом на місці квітів можна побачити важкі кетяги.А осінь прикрашає калину жовтими і червоними барвами.Яскраво-червоні кетяги ховаються в багряно-золоте листя.