Установи відповідність між числівниками та їх відмінковою формою

У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість,  взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність.
  Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони. 

моя сім'я: моя сім’я складається з трьох осіб: мама, тато та я. маму звуть людмила іванівна, а тата — олександре віталійовичу. ми всі разом любимо подорожувати.

минулого літа ми їздили до миколаїва. ми з мамою ходили в зоопарк. там багато звірів і птахів. особливо нам мавпа. вона весела та смішна. ми з мамою назвали її анфісою. часто гуляючи в парку, ми заходили й в зоопарк. я підходила до анфіси, посміхалася їй, махала рукою. мама теж її полюбила.

одного разу ми зайшли, а анфіси немає. мені стало дуже сумно, а мама мене заспокоювала. і мені було добре поруч з мамою. через день ми побачили нашу анфісу. як добре, що мама завжди поруч! вона все знає і може мені .

я дуже люблю свою сім’ю — своїх маму й тата. мама завжди є мені в скрутну хвилину, а тато захищає всю нашу родину.