Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Одного разу засперечалися двоє півників. Хто з них найкращий господар двору. До них підлетів горобець й каже " Влашуйте змаганняй хто виграє той й господар". Півники й так і зробили. Спочатку було змагання по бігу. Але не хто не переміг півники навіть не змогли добігти до половини дороги. Друге змагання кукуріку. Хто з півників кукурікне той й переміг. Але не хто не почув їхне кукуріку. Й нарешті третє змагання по мудрості. Горобець спитав скільки 2+2=?. Півники то 1 то 2 то 3 ніхто правильно не відповів. Отже з цих півників не хто не може стати господарем.
