Прочитайте речення й виконанайте завдання (розділові знаки пропущено).
1. Сонце й Повітря лоскочуть щокі а зелень ялинкових гілок Виглядає з-під снігу так сві- жо что здається Надворі стоит весна одягне в білі шати (М. Коцюбинський). 2. Коли дівчина на столі Вже гоpіла свічка у кімнаті Нікого НЕ було у чорні смолісті вікна дріботів Сонячно (О. Гончар). 3. Сіре небо Кошлатий дрібнімі отарами бліщала дорога а над річкою й над Калюжа підіймався серпанок (В. Шевчук). 4. На всі впліває мови чистота зір глібшає и кращають уста становится точнішім слух (Д. Павличко). 5. Повертайся на обід но здаватися что день ще й Не починався (В. Скляренко).

Лесная мышь Небольшой зверек, внешне похожий на домовую мышь, но крупнее ее. Длина тела 7-11,5 см; хвост примерно равен длине тела. Уши большие. Задние лапы длинные. Окраска верха рыжая, брюхо белое, на груди между передними лапами желтое пятно. Распространена в европейской части России, в Средней Азии, на юге Западной Сибири. Лесная мышь живет на участках старого леса с преобладанием широколиственных деревьев, с хорошо развитым подлеском и обилием валежника. Активна она ночью. Убежищем ей служат норы под корнями деревьев, дупла, иногда расположенные высоко над землей. Питается лесная мышь семенами липы, лесными орехами, буковыми орешками, ест ягоды и даже насекомых. Осенью собирает запасы, чаще всего орехи и желуди, складывая их в дупла, под пни и в камеры нор. Лесные мыши отличаются высокой плодовитостью. Они приносят 2-3, а на юге в годы обильного урожая семян деревьев до 5 пометов, в каждом из которых бывает 5-6 детенышей. Мышата развиваются так быстро, что в возрасте 2,5-3 месяцев уже сами могут давать потомство. Лесные мыши наносят ущерб лесному хозяйству, уничтожая урожай семян деревьев и тем самым препятствуя возобновлению леса. Поедают они и молодые всходы деревьев. Особенно значителен вред от мышей в лесопитомниках и парках.

ответ:виготовити писанку

Отметить нарушение Marynasykoem 29.01.2017

ответы и объяснения

Tosiank8672

Tosiank8672Новичок

З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска — гордість господині. Є прикмета: славна паска — на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.

Коли тісто добре підійде, його викладають у форми. Кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. По-різному прикрашають паски, кожна господиня — по-своєму. Мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. Виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі — для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама за х до хати подивитися на «Великоднє диво». Але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. У неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. Я гадаю, що всі дівчата й хлопці люблять Великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.

Объяснение: