1 Дмухнув вітер понад ставом, і сліду не стало. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
2 Хай вітер дерева колише й співають в садах солов’ї! (просте речення)
3 Він хотів одразу встати, але штурман наказав відпочивати. (складносурядне речення, протиставний зв*язок)
4 То пронесеться над болотами чайка, то промайне бистрий баркас. (складносурядне речення, зіставний зв*язок)
5 Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила, і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічають. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
6 Чи може щось наплутано віками, і атом вручено нам безрозсудно рано? (складносурядне речення, протиставний зв*язок)
7 Нічна звивається стежина, зітхає море віддалік, дурман акацій парком лине, роса голубить квітів лик… (складносурядне речення, розділовий зв*язок)
8 Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля. (складносурядне речення, зіставний зв*язок)
9 Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав шаленіючий дзвін. (просте речення)
10 Низенький чоловік махнув рукою, і машина зупинилася від’їхавши трохи вперед. (складносурядне речення, єднальний зв*язок)
11 Хмари були світлі, і усміхнене сонечко лоскотало волосся, але за обрієм насувалась грозова хмара. (складносурядне речення, єднальний та протиставний зв*язок)
12 На порозі стоїть бабуся, навкруги тиша, скрізь ясно, з поля вітерець віє, з гаїв холодок дише. (складносурядне речення, розділовий зв*язок)
Ти можеш мати з цього питання будь-яке своє власне судження. А я Тобі тут опишу своє! Людські можливості об'єктивно не мають меж - вони від походження людини воістину безмежні. Але, тим не менше, кожен людський суб'єкт ставить сам собі свої власні межі, точно так само, як будь-яка група чи спільнота людей колективно ставлять межі своїм індивідуальним і колективним можливостям. Тобто, наприклад, одна людина може сказати: "Я ніколи не зможу стрибнути з парашутом або в басейн з десятиметрової вишки. Це вище моїх меж! ". А інший йому у відповідь: "Нісенітниця! Я сто разів стрибав з парашутом, і взагалі - майстер спорту зі стрибків у воду". Де ж "межа" у кожного з цих людей? Погодься, що він різний і індивідуальний для кожного. І так - в будь-якій області. Людські можливості - це те, що можна безперервно розвивати і вдосконалювати. І для того, щоб для них не існувало меж, основна умова - це ліквідація обмежень і меж, встановлених людьми у свідомості. Якщо у свідомості все надумані штучні межі можливостей людиною зняті, то їх можна розвивати нескінчено.
