Був теплий літній ранок, коли хлопці вирішили порибалити на березі Дніпра. Прокинулися вдосвіта. Сонце тільки-но піднімалося над горизонтом. День мав бути гарний. Швидко одягнулися, налаштували свої вудочки, сіли на велосипеди й поїхали до річки. Літній ранок дихав свіжістю, блищали трави росами.Вузенькою польовою стежкою дісталися вони до річки. Вирішили трішки поплавати перед рибалкою. Хлопці так захопилися, що й забули навіщо приїхали. Коли пірнали, наштовхнулися на щось металеве. Вирішили дістати, навіть не подумавши, що річ може бути небезпечною. То була граната часів Другої світової війни. Хлопці одразу ж зателефонували на гарячу лінію «102». До прибула вчасно. Відвівши переляканих хлопців на значну відстань від боєприпасу, військовослужбовці ВВ викликали саперів та знешкодили снаряд. Рятувальники провели з хлопцями бесіду та пояснили правила поводження з вибухонебезпечними предметами.Це стало їм уроком, який було засвоєно - тепер хлопці знали, як себе поводити в небезпечних ситуаціях.
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
