До батька по розум
Повага до старших, до батьків уважалась у народі рисою, притаманною кожній порядній
вихованій людині. Навчаючи дітей поважати старших, їм розповідали різні повчальні іс-
рії, легенди й казки. Наведемо одну з найпоширеніших. Давно-предавно старих людей, які
ке нічого робити не могли, спускали спеціальним пристроєм у провалля, щоб дарма кло,
Нїли. Проте один чоловік дуже любив свого батька й, не виконавши жорстокого закону,
ховав його в хліві. Щодня він потайки від односельчан носив батькові їжу. Минуло кілька
бків -- і в селі стався недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чомусь залуус
ий, розпитав про все й порадив зняти снопи зі стріхи, ще раз обмолотити їх і засіяти
Ак і зробив. У нього хліб зійшов найкраще, і найбільша нива була засіяна. Усі люд
опитуватися в чоловіка, як він до такого додумався. Той спочатку мовчав, а згодом роман
даголом розповів
По батько так навчив. З того часу люди вже не спускали старих у провалля, а, навпаки
панувати їх до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навч
пеорчість).
розуму навчать.
Потрібно знайти СПР, яке складається з двох частиг, з пвдрядним з'ясувальним.
Частини якого ускладненого однорідними дадатками. Зробити повний синтаксичний розбір цього речення.​

1. Менi становиться дуже погано на душi тодi, коли я бачу людину iз афектом.
2. Пiсля цієї праці, ми усім класом оцікували на інший ефект.
3. Дуже приємно знати те, що у тебе є гарно вихованний, тактовний однокласник.
4. Олег має дуже тактичний намір проти Олесі.
5. Цей пам'ятник стоїть вже близко 200 років.
6. - Коли зробите цю пам'ятку, то відразу ж вивчите її, - казала вчителька нашому класу за день до контрольної роботи.
7. У нього була зовсім інша уява про це місце.
8. Ти навіть не маєшь ніякого уявлення про нього, тому не роби рішень занадто рано. 

Если растянешь то может получится 2 стр.                                                                                                                                                                               Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч:А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба. 
На крилах сонце сяйво їй лиша —
Чим глибше пісня, тим ясніш душа. 
Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.