Виконайте творче завдання після тексту: запишіть 5-7 речень (абзац) на тему: «Мій улюблений вірш Ліни Костенко», щоб у ньому були використані складнопідрядні та складносурядні речення.

1Непрочитана учнями(означення)/ книга(підмет) лежала(присудок) /на столі(обстпвина). 2Дивлюся(пприсудок) на вулицю(додаток), осіяну снігом(означення). 3Шарудить(присудок) /під ногами(обставина)/опале по серед парку(означення)/ листя(підмет). 4Мамина(означення) колискова(підмет), співана найніжнішим голосом(означення), зпколисувала(присудок) мене(додаток). Завітало(присудок) до мене(додаток) свіже(означення) повітря(присудок) через(відноситбся до слова вікно є обставиною)/ розчинене мамою(означення)/вікно(обставина). / - если написан этот знак значит здесь не надо ставить запятые. Ч просто отделила дієприкметниковий зворот и обставину.

Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник — невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина. І немає вільного клаптика землі, не рахуючи стежин. Просто до невеликого фарбованого ослона тягнеться квіткова грядка. Огорожа палісадника нехитра. Вона зроблена із сухих гілок дерев. Згодом Віктор Іванович уздовж всієї огорожі посадив дикий виноград, і невдовзі за живоплотом важко було розгледіти людину. Можливо, через цю огорожу ми не відразу звернули увагу на те, що Віктор Іванович перестав там з’являтися. Від сусідів довідалися, що він занедужав і його відвезли до лікарні.Одного разу увечері я зайшов у палісадник, присів на ослін. Мені здалося, що от-от скрипне хвіртка і увійде Віктор Іванович. Цей куточок природи відкрився мені з іншого боку. Всюди відчувалася турботлива рука літньої людини. Кожне дерево, у тому числі липа і горобина, акуратно обкопані. Між квітами на грядці жодної травинки. Коли одні квіти закриваються на ніч, інші розпускають свої пелюстки.Палісадник — це не тільки мій улюблений куточок. Сьогодні поруч зі мною, нітрохи мене не боячись, про щось сперечалися горобці. На горобину присіла сорока. Вона поглядала то на мене, то на горобців.Повіяло прохолодою, гостро запахла резеда. Я піднявся. Горобці навіть не звернули на мене уваги.«Завтра я обов’язково провідаю в лікарні Віктора Івановича», — вирішив я.