Объяснение:
Роль інтернету в житті людини.
У теперішній час Інтернет - це невід'ємна частина нашого життя. Зараз у ньому працюють більш ніж 300 мільйонів людей.
Інтернет має як позитивні, так і негативні сторони.
Одною з позитивних сторін Інтернету є те, що Інтернет є самою великою бібліотекою у світі. Ти можеш знайти тут реферати і інформацію на будь-які теми, починаючи з погоди і останніх новин і закінчуючи науковими роботами і найважливішими відкриттями. Другою позитивною стороною Інтернету є чат. Я вважаю, що це досить гарний б спілкування, бо ти одночасно можеш спілкуватися з багатьма людьми, знайомитися та дізнаватися багато цікавого. Також я вважаю, що дуже зручною і корисною, особливо для зайнятих і ділових людей, є Інтернет-пошта. Вона дозволяє нам пересилати і отримувати листи з різних кінців світу за лічені секунди, тоді як звичайною поштою це може зайняти тиждень або навіть більше. До того ж вона майже безкоштовна і не потребує багато часу. Ще однією позитивною стороною Інтернету є реклама і магазини. Тут ти можеш знайти будь-яку продукцію, що тебе цікавить, подивитися ціну, магазини, де продається цей товар та іншу інформацію, і за бажанням придбати.
Однією з негативних рис Інтернету є віруси. Ти можеш занести вірус до свого комп'ютера, відкривши повідомлення, яке містить вірус, або просто скачавши текстовий файл. Тому потрібно встановлювати антивірусні системи або просто бути обережним з листами. Іншою негативною стороною Інтернету є віртуальні ігри. Взагалі комп'ютеризація приховує в собі певну небезпеку при неправильному та неграмотному користуванні. Тому існує загроза, що у віртуальній реальності людина може втратити орієнтири в світі, перестати розуміти, що реально, а що ілюзорно. В наш час ще не говориться про це в широкому масштабі, оскільки віртуальна реальність ще не набула такого поширення, однак вченими світу вже проводяться дослідження змін особистості під впливом інформаційних технологій.
ответ:
завдання літературної та мовної освіти в школі – це цілий навчально-виховний комплекс, у якому на першому місці стоїть виховання людини. функції художнього слова – збудження найкращих почуттів читача, розвиток емоцій та розумових здібностей – пам’яті, уваги, мислення, мовлення тощо. і, за висловом б. степанишина, головне – не сума, не повнота знань, а розвинуті на її матеріалі, її засобами здатності уявляти, співпереживати, розмірковувати, аналітично мислити, вивчене систематизувати, узагальнювати і, зрештою, усі ці вміння застосовувати повсякденно протягом усього життя [5].
і найпотужніше цю навчально-виховну функцію, на нашу думку, виконує учнівський твір, бо спонукає учнів до самостійності думки, критичного мислення, стимулює розвиток розумових здібностей школярів та формує в них необхідні вміння та навички.
не секрет, що не всі учні в школі люблять та й, власне, можуть писати твори. але реалії сучасного життя вимагають від людини вміння швидко пристосовуватися, постійно поповнювати свою базу знань, розвивати інтелект, грамотно висловлювати свої думки, аргументувати їх. а без розвитку творчих здібностей це зробити складно. тому, на нашу думку, учитель має використовувати форми роботи на уроці, які заохотять учнів до написання власних висловлювань. прикладом такого виду творчого завдання може бути написання есе.
есе (фр. assai — спроба, начерк) – жанр художньо-публіцистичної, науково-популяризаторської творчості, характерний вільним, не обов’язково вичерпним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми. появу есе в європейських літературах пов’язують з ім’ям м. монтеня, який у своїх «дослідах» так визначив їхню специфічність: «я вільно думку про всі предмети, навіть ті, що виходять за межі мого розуміння і кругозору. висловлюю її задля того, щоб дати поняття про мої переконання»[ 6, с.162].
визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб'єктивному її тлумаченні, вільна композиція. як правило, есе виражає нове, суб'єктивне слово про щось. стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику.
объяснение:
