Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. за А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.
Стадія тривоги - найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.
У наш час стрес прийняв характер епідемії Наприклад, якщо ми не можемо розв'язати проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги.
Другий приклад - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.
Один із кращих в заспокоєння - це спілкування з близькою людиною. Важливий б зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору.
Біля вікна сиділа бабуся та сказала Марійці: мама тебе вдягаэ,взуваэ,доглядаэ за тобою,а ти ще й не довольна?Якщо тобі не довподоби ніякі черевики то йди до школи боса,як я колись ходила...Марійка здивувалась, та спитала: -Бабусю,вам теж були черевички не довподоби?бабуся засміялась та сказала: -Ні, просто тоді грошей , бо моя мати заробляла копийки,за які можна було купити тільки хліб, ми іли один хліб, а тобі й це, й то купляють...Шануй те,що в тебе э, і не завідуй тим, в кого э більше чем в тебе...Дівчинка закам"яніла, від розказу бабусі та сказала мамі:-Мамо, давайте я сама взуюся!Дякую мамо,дякую бабуся!
Мама та бабуся не зрозуміли чому ім дякуэ вона але усміхнулись дивлячись на неі
