Моделювання слів
Від іменників, що стоять у дужках, утворіть прикметники за до суфіксів ‑ів‑, -ин- (-їн-) чи -івськ-, -инськ-. Запишітьїх з великої або малої букви
у відповідній граматичній формі, поясніть правопис. З’ясуйте значення
кожного словосполучення.
Поезії (Шевченко), рукописи (Пушкін), словник (Грінченко), традиції
(Франко), читання (Тичина), книжки (Андрій), батіг (Петро), сонети (Моцарт),
премія (Нобель), праця (Сізіф), читання (Потебня), ддівчата (Чернігів),
порожнина (Гаймор), дочка (Петренко), племінник (Олена), стипендія
(Шевченко), ложе (Прокруст), хвороба (Базед), сіль (Бартолет), кручі (Дніпро),
алеї (каштан), гай (береза), ідеї (письменник), запит (суддя).

Був собі дід та баба, та не було в них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі:
- Ходім, бабо, в ліс по грибки!
От пішли, бере баба грибки, коли дивиться - у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить.
От вона дідові:
- Дивись, діду, яка гарна качечка! А дід каже:
- Візьмімо її додому, нехай вона у нас живе.
Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по грибки.
Вертаються, аж дивляться, що в них прибрано, хліба напечено, борщик зварений. От вони до сусідів:
- Хто це? Хто це? Ніхто нічого не знає. Другого дня знов пішли дід і баба по грибки. Приходять додому - аж у них і варенички зварені, і починочок стоїть на віконці. Вони знов до сусідів:
- Чи не бачили кого? Кажуть;
- Бачили якусь дівчину, від криниці воду несла. Така,- кажуть,- гарна, тільки трішки кривенька!
От дід і баба думали-думали: "Хто б це був? " - ніяк не вгадають. А далі баба дідові й каже:
- Знаєш що, діду? Зробимо так: скажемо, що йдемо по грибки, а самі заховаємось та й будемо виглядати, хто до нас понесе воду. Так і зробили. Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із хати виходить дівчина з коромислом: така гарна! Тільки що кривенька трошки. Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату; дивляться - аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір'ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й укинули у піч, воно там і згоріло.
Коли іде дівчина з водою. Ввійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка - аж гніздечка нема. Вона тоді як заплаче! Дід і баба до неї, кажуть:
- Не плач, Галочко! Ти будеш у нас за дочку; ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину!

Головні герої діалогу: Мама, Аліна ( її дочка )
- (Аліна) Привіт матусь, як справи?
- (Мама) Добре Алінко, а що це ти, така весела?
- (Аліна) Я збираюся на день народження, до своєї подруги Тані.
- (Мама) І що ти збираєшся подарувати?
- (Аліна) Я ще не вирішила...
- (Мама) Так вже ж час.
- (Аліна) Я просто думала про подарунок, багато цікавих ідей відкидала, тому й досі не вирішила.
- (Мама) Я пропоную тобі подарувати книжку.
- (Аліна) Я не думаю що книжка Тані сподобається.
- (Мама) Але книги це знання, а знання це сила!
- (Аліна) А яку саме книжку?
- (Мама) Можливо якусь книжку про кохання...
- (Аліна) Можна подорувати книгу "Червоне та чорне", яка була написана Стендалем.
- (Мама) Ось бачиш, яка ти молодець, за 5 хвилин ми з тобою придумали подарунок.
- (Аліна) Так тобі мамо, я тебе дуже люблю...