Kachmaresghg
04.08.2021 05:12

Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити поширені означення. Визначити, які з них є відокремлені, а які - не відокремлені.
Вепр затравлений
собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
каринка191
31.10.2020 08:13
Яка для вас найпрекрасніша пора року?
Для мене-Зима! З неба, немов білий пух падає сніг, а земля зігрівається,вишитим морозом, простирадлом.
Сніг виблискує на сонці, немов золото. А яке повітря-прозоре та чисте.
На шибках будинків зима малює дивні візерунки.
На вулиці за морозним вікном стоїть калина, прикрашена червоними ягодами. Та не самотня вона! Щодня прилітають до неї птахи, ласувати плодами. Ось де вони ласують смаколиками.
У зимовому лісі стоїть тиша, він немов спить казковим сном, а на снігу багато диких тварин лишили свої сліди. Та тільки ведмідь сховався від морозу в своїй хатині. Отак проспить усю зиму і не побачить неймовірну красу, яка огортає всіх своїм розкішним, білим хутром.
0,0(0 оценок)
Ответ:
goshakuzovniko
21.01.2023 00:42
Чи є на світі важливіша річ ніж доброта?
Так, це співчуття!  І я це відчула сьогодні в міському транспорті. Їдучи в автобусі на роботу, я зустріла свою давню подругу. Ми з нею жваво говорили про роботу, сім"ю, відпочинок. Ми дуже захопилися розмовою, та, раптом, відчули чужий погляд. То була похилого віку жінка з повними очима суму. І, здавалося, що ніхто окрім нас не помічав її. Вона тихенько стояла біля водія і намагалась не піднімати очей догори. Ми затамували подих, не могли поворухнутися. Ні, не від того, що не поступилися місцем, а від того, що жоден з пасажирів не поступився цій старенькій місцем. Та коли отямились, побачили як дівчина, що сиділа найближче до неї, підвелася і лагідно запропонувала своє місце.
Яка то була радість. І гріє серце від того, що є люди, які вміють бачити душею!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота