1. Прочитайте речення, випишіть дієслова з виділеними іменниками з прийменниками, поставте до них питання і скажіть, на що вони вказують.
Стежка звивалась у високій траві попід насипом. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори. На сході лягла по обрію величезна оранжева смуга. На світанку Будапештське шосе було вже загачене гарматами. Маковейчик, оглянувшись, мало не крикнув з несподіванки (3 творів О. Гончара).
2. Запишіть фразеологізми, поясніть їхнє значення та вкажіть, з яким відмінком вжито прийменник. З будь-якими чотирма фразеологізмами складіть речення.
Збитися з ніг, брати до серця, дивитися крізь пальці, не спускати з ока, дістати з-під землі, вилами по воді писане, землі під ногами не чути, взяти себе в руки, висіти на волосині, налягати на ноги.

Оленка дуже любить природу.Одного разу коли вона була на прогулянці вона побачила хмару.Вона повільно і спокійно пливе собі по небу і закриває сонце.Оленка дивиться на ту хмару і бачить що вона ніби укриває всю землю.Дівчинка зажуриласяі заснула. Вона згадала коли вона була ще маленькою вона загубилася в лісі,вона розплакалася. Коли мама її знайшла вона їй сказала:
《Не плач,бачиш ти зі мною,я тебе люблю, і нікому більше не віддам,ліпше сміюся а не плач》
Дівчинка прокинулась і усміхнулась,вона підбігла до матусі обрала і поцілувала її.До О ленки підійшов кіт,дівчинка К ликала його до гри ,та нажаль він дуже лікувавсяЧерез пару років мама підійшла до дитини і сказала
《памятаєш цю хмару》Ця хмара була наповнена спогадами .

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! "