Звертання виражене прикметником, що перейшов у іменник, у рядку *

Україно, сторононька мила, твоя воля, як зоря, сія.
Тут верба-забіяка наплакала сліз повен двір, тут на голову падає небо, зболіле й кошлате.
Пробудись, коханий, вже іде весна, заспівай, жаданий, хай піде луна…
Журавлі, журавлики мої!Швидше повертайтеся додому.

РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину - збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ[ПІДНІМА́ТИСЯ], ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯрозм.,ВИТЯ́ГУВАТИСЯрозм.;ТЯГНУ́ТИСЯ, ТЯГТИ́СЯ, ПІДБИВА́ТИСЯрозм. рідко (перев. зі сл. вгору); ВИГОДО́ВУВАТИСЯ (перев. про тварину); ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯрідко;ПРОЗЯБА́ТИдіал. (про рослину); НАДРОСТА́ТИ (трохи). - Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, підійня́тися[підня́тися], підви́щитися, побі́льшати, підбі́льшати, ви́тягнутися, ви́тягтися, ви́гнатися, ви́бехкатисярозм.підби́тися, ви́годуватися, піднести́ся, підвести́ся, надрости́.

- Добрий день, бабусю.
- Добрий, дітонько. Я рада що ти завітала у гості.
- Я прийшла до вас, щоб запитати чим я зможу вам до Може сходити до магазину за покупками, чи нагодуватм курей?
- Ох, дякую тобі. Якщо ти насправді дуже хочеш до то не могла б ти назбирати яблук у моєму садочку? Бо їх там багато, а я вже старенька і не можу до них дотягнутися, а коли вони падають, то вже гнилі.
- Так-так, звісно я позбираю. А ви тим часом можете почекати мене ось тут.
- Ще раз дякую. Ти дуже мила дівчинка. Мені пощастило з сусідкою.