Я думаю, що кожна людина за своє життя прочитала хоч кілька книг. А навіщо,
з якою метою ми їх читаємо? Для того, щоб просто зайняти вільний час,
розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось,
розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. Тож, якщо книга
здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?
Я вважаю, що може. Наприклад, математики, фізики, хіміки та й інші учені
відкривають нові закони, спираючись на попередні. Не знаючи минулого, ми не
здатні творити майбутнє. А досвід попередніх поколінь і міститься у книгах -
неоціненних скарбах кожного народу. Звичайно, ми можемо передати свої знання
при усному мовленні. Але, чи будемо ми певні, що ця інформація передаватиметься
і наступним поколінням? Ні, вона може змінитися, втративши сенс, початковий
зміст, або й просто забутися. А коли наші думки відображені на папері, то
набагато більше шансів донести це нащадкам, а тим більше, якщо це - книга,
видана в багатьох екземплярах.
Гадаю, в сиву давнину книги почали створювати саме для того, щоб змінити
життя людей, що прочитають їх, на краще. Напевно, багато хто чув про книгу
Аллена Карра "Легкий б покинути палити". Думаю, численна
кількість курців прочитала її. Довелося з нею ознайомитися і моєму дядечкові. І
не дарма: після багатьох років куріння і кількох невдалих спроб кинути, йому
все-таки вдалося позбутися цієї згубної звички. Але я переконана, що далеко не
кожен після читання зміг розпрощатися з улюбленою сигаретою. Чому? Тому що
книгу брав не з великим бажанням припинити псувати своє здоров'я, а просто так,
для цікавості: "А раптом вийде?"
Отже, книга здатна змінити життя. Головне: хотіти цього!
Объяснение:
ответ:
объяснение: майбутнє … ніхто з нас не в змозі передбачити його. але як же хочеться хоча б на мить, на одну хвильку, зазирнути в нього, побачити це невідоме і таке непередбачуване -жадане, далеке, цікаве.у кожного з нас свій шлях, дорога, якою ми маємо пройти самі, долаючи перепони, переборюючи труднощі, немало зусиль. але дуже важливо йти по ній з добрим серцем, чистою душею, світлими мріями. я дуже часто, як і багато моїх ровесників, замислююсь над тим, яким же воно буде – моє майбутнє? і чим довше я про це думаю,тим більше розумію, що мій майбутній життєвий шлях тісно пов'язаний з долею моєї батьківщини, країни в якій я народилася, яка дала мені можливість отримувати знання, життєвий досвід, країни, де я буду жити і працювати далі. мабуть, не все досконало в нашому житті, є дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, труднощів, які потрібно долати, але хочеться вірити, що щире бажання людей, які прагнуть кращого для нашої країни, вміння цих людей, досвід і працелюбність, нашій молодій країні розвиватися і бути такою, в якій хотілося б жити і працювати нам, теперішнім і майбутнім її мешканцям. я не знаю свого майбутнього, тільки мрію про нього, але впевнена, як би не будувала своє майбутнє, якою життєвою дорогою не йшла, завжди буду старатися бути корисною, щиро людям і робити так, щоб люди, які будуть іти поруч зі мною, були щасливі й усміхнені.я дуже хочу бути щасливою у своїй країні, а якщо цього прагну не я одна, а сотні, тисячі, мільйони дітей, то впевнена: майбутнє у нас є, і воно буде прекрасне!
